Фактори ризику розвитку первинної артеріальної гіпертензії та немедикаментозні способи лікування даного захворювання
Первинна артеріальна гіпертензія (гіпертонічна хвороба) є одним з найпоширеніших захворювань у світі і найпоширенішим захворюванням серцево-судинної системи. Вторинна артеріальна гіпертензія - це симптом при захворюваннях нирок та інших органів, що беруть участь у регуляції артеріального тиску. Первинна артеріальна гіпертензія становить 95% всіх випадків тривалого підвищення артеріального тиску, вторинна - близько 5%. Артеріальна гіпертензія надає шкідливу дію на серце, головний мозок, нирки та інші органи, вона є важливим фактором ризику розвитку атеросклерозу та ішемічної хвороби серця (ІХС) і однією з головних причин виникнення мозкових інсультів (крововиливів у мозок).
Нові дослідження привели до перегляду багатьох колишніх уявлень про первинної артеріальної гіпертензії та її немедикаментному (без ліків) і медикаментозному лікуванні. Особливе значення надається викорінення несумісних з сучасними поглядами установок на курсове лікування - тільки в період підйому артеріального тиску. Як немедикаментозне, включаючи дієтотерапію, так і медикаментозне лікування має бути постійним, а не переривчастим. Крім того, лікування повинно бути спрямоване не тільки на зниження артеріального тиску, а й на зменшення ризику розвитку ІХС та інших ускладнюють артеріальну гіпертензію захворювань.
У російських рекомендаціях "Профілактика, діагностика та лікування артеріальної гіпертензії" (2004) , в основу якої лягли європейські рекомендації з контролю артеріальної гіпертензії, дана класифікація рівнів артеріального тиску (табл. 1).
Таблиця 1. Класифікація рівнів артеріального тиску (АТ) в мм ртутного стовпа (мм рт.ст. )
Категорії АТ і ступеня артеріальної гіпертензії (АГ) Систолічний артеріальний тиск Діастолічний артеріальний тиск Оптимальне АД Менш 120 Менш 80 Нормальний АТ 120 -129 80-84 Висока нормальний АТ 130-139 85-89 АГ 1-го ступеня (м'яка) 140-159 90-99 АГ 2-го ступеня (помірна) 160-179 100-109 АГ 3-го ступеня (важка) 180 і більше 110 і більше Ізольована систолічна АГ 140 і більше Менше 90
У недалекому минулому артеріальний тиск у межах 130-139/85-89 мм рт. ст. позначали як "прикордонна артеріальна гіпертензія". В даний час цей стан артеріального тиску стали позначати як "предгіпертензія". Виділення предгіпертензіі як предболезни (по типу "предіабету" або "передракових захворювань") покликане насамперед змінити благодушність і бездіяльність як лікарів, так і пацієнтів на здивованість і дія з профілактики розвитку артеріальної гіпертензії.
Фактори ризику розвитку первинної артеріальної гіпертензії
Профілактика первинної артеріальної гіпертензії (гіпертонічної хвороби) ставить своєю метою попередження її розвитку у здорових людей, у яких можна передбачити виникнення захворювання на основі даних про фактори ризику. Особлива увага повинна бути приділена особам з предгіпертензіей.
Перелік найбільш значущих чинників ризику артеріальної гіпертензії представлений нижче:
- вік: чоловіки старше 55 років, жінки старше 60 років;
- спадкова схильність з урахуванням сімейних відомостей про ранні серцево-судинних захворюваннях у чоловіків до 55 років, у жінок до 60 років;
- куріння;
- ожиріння, особливо абдомінального типу;
- зловживання алкоголем;
- надмірне споживання натрію;
- тривале відхилення від принципів здорового харчування;
- гіподинамія - низька фізична активність;
- емоційне перенапруження, психосоціальні стреси.
Різні вчені по-різному оцінюють значення окремих зазначених факторів, кожен з яких має імовірнісний характер. Безсумнівно те, що при поєднанні двох і більше факторів ризику розвитку артеріальної гіпертензії прискорюється, а сама хвороба протікає більш важко.
З представлених 9 найбільш значущих чинників ризику 7 безпосередньо пов'язані зі способом життя людини і, отже, можуть бути віднесені до регульованим. У російських рекомендаціях "Профілактика, діагностика та лікування артеріальної гіпертензії" (2004) зазначено, що заходи щодо зміни способу життя (тобто немедикаментозні методи позитивного впливу на здоров'я людини, що страждає артеріальною гіпертензією) можуть мати самостійне значення або бути фоном для лікарської терапії . Ці заходи дозволяють знизити артеріальний тиск, сприятливо вплинути на наявні фактори ризику, зменшити потребу в лікарських препаратах і підвищити їх ефективність.
Згідно із зазначеними російським рекомендаціям, немедикаментозні методи впливу на хворого артеріальною гіпертензією включають в себе:
- відмова від паління;
- нормалізацію маси тіла;
- зниження споживання алкогольних напоїв;
- зниження споживання кухонної солі;
- деякі зміни характеру харчування за рахунок продуктового набору і ряду харчових речовин;
- дозоване збільшення фізичної активності.
У 2005 р. в США були узагальнені результати вивчення впливу рекомендованих змін способу життя на величини артеріального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію (табл. 2).
Таблиця 2. Вплив змін способу життя на зниження систолічного (верхнього) артеріального тиску (АТ) при артеріальній гіпертензії
Види змін способу життя Рекомендації щодо зміни способу життя Орієнтовні величини зниження систолічного артеріального тиску, мм. рт. ст. Зниження надлишку маси тіла Підтримання нормальної маси тіла 5-20 (на 10 кг втрати надлишкової маси тіла) Дотримання дієти Раціон, багатий фруктами, овочами маложирними молочними продуктами; зменшення споживання жирів, головним чином за рахунок насичених жирів 8-14 Обмеження споживання натрію Не більше 2,4 г натрію (6 г кухонної солі) в день 2-8 Підвищення фізичної активності Регулярні фізичні навантаження, наприклад швидка ходьба не менше 30 хв в день 4-9 Зміни в споживанні алкоголю (етилового спирту) Обмежити споживання алкоголю 20-30 г на день для чоловіків і 12-15 г для жінок 2-4
Таким чином, немедикаментозного лікування повинні дотримуватися всі хворі незалежно від тяжкості артеріальної гіпертензії. Встановлено, що у частини хворих на артеріальну гіпертензію 1-й і навіть 2-го ступеня можлива нормалізація артеріального тиску тільки за рахунок дієти. При необхідності прийому ліків відповідне харчування дозволяє зменшити дози препаратів, підвищує їх ефективність і знижує ризик деяких небажаних побічних ефектів.
Джерело: за матеріалами книги Б.Л. Смолянського і В.Г. Ліфляндського "Лікувальне харчування"
